літун
ЛІТУ́Н, а́, ч.
1. Той, хто літає, має здатність літати.
Над лісом кружляли високо-високо соколи та шуліки, ..найбистріші літуни між птицями (Оп., Іду.., 1958, 28);
— Обіцяв прибути до нас товариш Микола [льотчик], отой літун, що ви бачили його в Києві на аеродромі (Вас., II, 1959, 238);
Вирішив [Сашко] зробитися авіатором, а не моряком. Адже моряк панував тільки над водною стихією, а літун панував над водами, землями і самим повітрям (Смолич, V, 1959, 27);
// Про дитячу забавку, яка має назву змія.
Для виготовлення літуна треба мати квадратний аркуш паперу і соснові дранки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 186).
2. перен., зневажл. Той, хто часто міняє місце роботи, шукаючи особистої вигоди.
На ледарів-літунів падає народний гнів (Укр.. присл.., 1955, 391);
[Фрося:] На руднику такі діла, а ти в кущі? У нові мандри? Літун ти нещасний, ось ти хто! (Мокр., П’єси, 1959, 205).
Значення в інших словниках
- літун — літу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- літун — Пілот, авіятор, св. льотчик; (непосидющий) перекотиполе, перелітний птах. Словник синонімів Караванського
- літун — -а, ч. 1》 Той, хто літає, має здатність літати. || Про дитячу забавку, яка має назву змія. 2》 перен., зневажл. Той, хто часто міняє місце роботи, шукаючи особистої вигоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літун — ЛІТУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто літає, має здатність літати. Над лісом кружляли високо-високо соколи та шуліки, .. найбистріші літуни між птицями (Юліан Опільський); Сокіл. Або ще – боривітер. Кращий сокіл у роду соколів. Словник української мови у 20 томах
- літун — ЛІТУ́Н зневажл. (той, хто часто змінює місце роботи, шукаючи вигоди), ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ ірон. — У нас, на паротягобудівному, таких звуть літунами, еге ж, — каже він, — дезертирами з трудового фронту (О. Донченко); — Таким я вже перекотиполем вродився. Словник синонімів української мови
- літун — Літу́н, -на́; -туни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)