1. Словник української мови в 11 томах

магнітола

МАГНІТО́ЛА, и, ж. Об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнітола — магніто́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнітола — -и, ж. Радіоприймач і магнітофон, конструктивно об'єднані в одному корпусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном. – Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський); Двокасетна магнітола. Словник української мови у 20 томах
  4. магнітола — магніто́ла [від магніто(фон) і (радіо)ла] об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон. Словник іншомовних слів Мельничука