1. Великий тлумачний словник сучасної мови

магнітола

магніто́ла

-и, ж.

Радіоприймач і магнітофон, конструктивно об'єднані в одному корпусі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнітола — магніто́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном. – Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський); Двокасетна магнітола. Словник української мови у 20 томах
  3. магнітола — магніто́ла [від магніто(фон) і (радіо)ла] об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон. Словник української мови в 11 томах