малярка
МАЛЯ́РКА, и, ж, Жін. до ма́ля́р.
Розписи сільських малярок Ганни Щавель, Марії Гриб, Насті Моспан не раз виставлялись на виставках в обласному [львівському] Будинку народної творчості (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 138);
Малярко чарівна, з тобою заглядає в блакить шибок весна (Сос., Поезії, 1950, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малярка — ма́ля́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- малярка — -и, ж., спец., розм. 1》 Приміщення, де проводиться фарбування машин, механізмів, яких-небудь виробів. 2》 Малярні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малярка — МАЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до ма́ля́р. В художню студію мама за ручку водила, мріяла вступати в художній інститут, бути маляркою. І все було б так, як мріяла, якби .. не прийшов новий кіномеханік... (Г. Словник української мови у 20 томах
- малярка — Малярка, -ки ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра. Словник української мови Грінченка