мандант
МАНДА́НТ, а, ч., юр. Особа, що дає комусь доручення, мандат на що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандант — манда́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мандант — -а, ч., юр. Особа, що дає комусь доручення, мандат на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандант — МАНДА́НТ, а, ч., юр. Особа, що дає комусь доручення, мандат на що-небудь. Було б неточно стверджувати, що мандатарій ні за яких обставин нічого не отримував від манданта за виконання його доручення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах