мандарин

МАНДАРИ́Н¹, а, ч.

1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових.

Українські перші мандарини — З яблунями поруч у саду… (Мур., Ідуть.., 1951, 120);

До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного й субтропічного клімату — лимони, апельсини, мандарини (Колг. енц., II, 1956, 691).

2. Невеликий оранжевого кольору кисло-солодкий плід цього дерева.

Я.. послав Вам різдвяний подарунок, дві поштові посилки з капрійськими мандаринами (Коцюб., III, 1956, 415);

Плоди мандаринів менші від апельсинів, сплюснуті, запашні, з солодким м’якушем (Укр. страви, 1957, 311).

МАНДАРИ́Н², а, ч. Європейська назва державного урядовця у феодальному Китаї.

Сидить під балдахіном Китаєць Дцу Кин-дзин І каже мандаринам: "Я всім вам мандарин!" (Граб., І, 1959, 554);

Проти мандаринів.. повстав китайський народ. Мандаринів нещадно знищували, багатства їх конфіскували, а землю розподіляли між бідняками-селянами (Вісник АН, 3, 1957, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандарин — мандари́н 1 іменник чоловічого роду дерево; фрукт мандари́н 2 іменник чоловічого роду, істота чиновник у старому Китаї іст. Орфографічний словник української мови
  2. мандарин — I -а, ч. 1》 Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. 2》 Невеликий оранжевого кольору кисло-солодкий плід цього дерева. II -а, ч. Європейська назва державного урядовця у феодальному Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандарин — Шляхтич (китайський) Словник чужослів Павло Штепа
  4. мандарин — МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини – З яблунями поруч у саду... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мандарин — мандари́н I (франц. mandarine, від ісп. mandarin – китайський сановник) рід вічнозелених плодових рослин родини рутових. Плоди їстівні, з шкірки добувають ефірну олію. Культивують. II (португ. mandarim, від перс. мантрін – радник) європейська назва державних урядовців у феодальному Китаї. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мандарин — Вічнозелене дерево і кущ родини рутових; походить з Китаю; вирощують в субтропічних і тропічних районах задля солодких запашних плодів оранжевого кольору; найцінніші т.зв. Універсальний словник-енциклопедія
  7. мандарин — Мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (помаранча) мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (кит. вельможа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)