мандарин
мандари́н
I
(франц. mandarine, від ісп. mandarin – китайський сановник)
рід вічнозелених плодових рослин родини рутових. Плоди їстівні, з шкірки добувають ефірну олію. Культивують.
II
(португ. mandarim, від перс. мантрін – радник)
європейська назва державних урядовців у феодальному Китаї.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандарин — мандари́н 1 іменник чоловічого роду дерево; фрукт мандари́н 2 іменник чоловічого роду, істота чиновник у старому Китаї іст. Орфографічний словник української мови
- мандарин — I -а, ч. 1》 Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. 2》 Невеликий оранжевого кольору кисло-солодкий плід цього дерева. II -а, ч. Європейська назва державного урядовця у феодальному Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандарин — Шляхтич (китайський) Словник чужослів Павло Штепа
- мандарин — МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини – З яблунями поруч у саду... (І. Словник української мови у 20 томах
- мандарин — Вічнозелене дерево і кущ родини рутових; походить з Китаю; вирощують в субтропічних і тропічних районах задля солодких запашних плодів оранжевого кольору; найцінніші т.зв. Універсальний словник-енциклопедія
- мандарин — Мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (помаранча) мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (кит. вельможа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мандарин — МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини — З яблунями поруч у саду… (Мур., Ідуть.. Словник української мови в 11 томах