1. Універсальний словник-енциклопедія

мандарин

Вічнозелене дерево і кущ родини рутових; походить з Китаю; вирощують в субтропічних і тропічних районах задля солодких запашних плодів оранжевого кольору; найцінніші т.зв. безнасінні плоди; плоди споживають свіжими та використовують для переробки, шкуринка (цедра) містить пектинові речовини, ефірну олію та глікозиди, використовується в кондитерській промисловості й для отримання ефірної олії. мандарин

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандарин — мандари́н 1 іменник чоловічого роду дерево; фрукт мандари́н 2 іменник чоловічого роду, істота чиновник у старому Китаї іст. Орфографічний словник української мови
  2. мандарин — I -а, ч. 1》 Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. 2》 Невеликий оранжевого кольору кисло-солодкий плід цього дерева. II -а, ч. Європейська назва державного урядовця у феодальному Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандарин — Шляхтич (китайський) Словник чужослів Павло Штепа
  4. мандарин — МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини – З яблунями поруч у саду... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мандарин — мандари́н I (франц. mandarine, від ісп. mandarin – китайський сановник) рід вічнозелених плодових рослин родини рутових. Плоди їстівні, з шкірки добувають ефірну олію. Культивують. II (португ. mandarim, від перс. мантрін – радник) європейська назва державних урядовців у феодальному Китаї. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мандарин — Мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (помаранча) мандари́н, -на; -ри́ни, -нів (кит. вельможа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мандарин — МАНДАРИ́Н¹, а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Українські перші мандарини — З яблунями поруч у саду… (Мур., Ідуть.. Словник української мови в 11 томах