мандрил

Значення в інших словниках

1. мандрил — мандри́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. мандрил — -а, ч. Мавпа родини мартишкових із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мандрил — МАНДРИ́Л, а, ч. Представник родини мавпячих із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці. Ми вже звикли вважати папуг зразком строкатості у тваринному світі. Словник української мови у 20 томах
4. мандрил — мандри́л (ісп. mandril, з афр. мов) рід мавп родини мартишкових. Поширені в Західній Африці. Часто завдають шкоди банановим плантаціям. Словник іншомовних слів Мельничука
5. мандрил — Вузьконоса мавпа, заселяє ліси Зх. Африки; довж. тіла бл. 70 см, хвоста бл. 6 см; шкіра обличчя та сідничих мозолів гола, яскраво червона; сильні, забіякуваті та агресивні; всеїдні; живуть невел. сімейними групами. Універсальний словник-енциклопедія