мандрил

мандри́л

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрил — -а, ч. Мавпа родини мартишкових із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мандрил — МАНДРИ́Л, а, ч. Представник родини мавпячих із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці. Ми вже звикли вважати папуг зразком строкатості у тваринному світі. Словник української мови у 20 томах
  3. мандрил — мандри́л (ісп. mandril, з афр. мов) рід мавп родини мартишкових. Поширені в Західній Африці. Часто завдають шкоди банановим плантаціям. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мандрил — Вузьконоса мавпа, заселяє ліси Зх. Африки; довж. тіла бл. 70 см, хвоста бл. 6 см; шкіра обличчя та сідничих мозолів гола, яскраво червона; сильні, забіякуваті та агресивні; всеїдні; живуть невел. сімейними групами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мандрил — МАНДРИ́Л, а, ч. Мавпа родини мартишкових із великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці. Словник української мови в 11 томах