мандрівницький
МАНДРІ́ВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мандрі́вни́к.
Безлячно піду по новому шляху, У мандрівницьку вдягтись одежу (Граб., І, 1959, 553);
Доля мандрівницька нам сприяла І добру хату на нічліг послала (Рильський, Зграя.., 1960, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандрівницький — мандрі́вни́цький прикметник мандрівни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- мандрівницький — -а, -е. Прикм. до мандрівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандрівницький — МАНДРІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мандрі́вни́к. Безлячно піду по новому шляху, У мандрівницьку вдягшись одежу (П. Грабовський); Збагни найбільшу міру Утоми й виснаги в дорозі... Самоту І куряву суху і сіру – Мандрівницьку супутницю оту! (Є. Словник української мови у 20 томах