1. Словник української мови в 11 томах

маритися

МА́РИТИСЯ, иться, недок., кому. Уявлятися, ввижатися; мріятися.

[Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок, немов гніздо орлине… (Л. Укр., III, 1952, 337);

І мариться крізь сон дідові, що в сінях над ним бринить струна (Вас., Вибр., 1954, 66);

// безос.

Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Коцюб., І, 1955, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маритися — ма́ритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. маритися — -иться, недок., кому. Уявлятися, ввижатися; мріятися. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маритися — МА́РИТИСЯ, иться, недок., кому. Уявлятися, ввижатися; мріятися. [Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок, немов гніздо орлине... Словник української мови у 20 томах
  4. маритися — ВВИЖА́ТИСЯ (УВИЖА́ТИСЯ) кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ рідше, ПРИВИЖА́ТИСЯ рідко, УЗДРІВА́ТИСЯ (ВЗДРІВА́ТИСЯ) рідко, ВИ́ДІТИСЯ розм., МРІ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. маритися — Маритися, -риться гл. безл. Грезиться, представляться, сниться. Словник української мови Грінченка