1. Словник української мови в 11 томах

марище

МА́РИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до мара́ 1.

Гетьте, марища! привиддя! Хворі сни! нічнії мрії! (Л. Укр., IV, 1954, 192);

З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища — тіні (Вас., І, 1959, 130);

*У порівн. І тільки мертвий панський дім, Піднісшись на горбі стрімкім, Неначе марище страшне, Очима чорними зирне (Бажан, Роки, 1957, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марище — ма́рище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. марище — див. привид Словник синонімів Вусика
  3. марище — -а, с. Збільш. до мара 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марище — МА́РИЩЕ, а, с. Збільш. до мара́ 1. Гетьте, марища! привиддя! Хворі сни! нічнії мрії! (Леся Українка); Людина будиться зі сну, і найтемніші, найжахливіші марища ночі щезають (М. Словник української мови у 20 томах
  5. марище — Марище, -ща с. = мара. Словник української мови Грінченка