марка
МА́РКА¹, и, ж.
1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням.
О. Артемій.. написав зверху на пакеті, що посилається з Богуслава, приліпив марку, написав писарів адрес і одіслав на богуславську поштову станцію (Н.-Лев., IV, 1956, 190);
Ось він у мене в руках, той лист.. Марка російська і штемпель Порт-Артур! (Фр., IV, 1950, 348);
Його [лист] згорнули вчетверо і поклали в конверт — без марки, бо на фронт (Смолич, Мир.., 1958, 77);
Поштові марки введено в обіг 125 років тому (Хлібороб Укр., 11, 1965, 47).
2. з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо.
Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (Довж., І, 1958, 82);
Штапельні тканини херсонської марки своєю приємною розцвіткою відразу привернули увагу.. покупців (Рад. Укр., 2.VІ 1962, 3);
Справа честі радянських людей — добитися того, щоб кожний вітчизняний виріб був зроблений відмінно, по-радянському, щоб марка "Зроблено в СРСР" була найкращою в світі (Ком. Укр., 12, 1964, 14);
// Сорт, тип виробу, товару.
На столику вся холодна кухня.. І кілька бутельок вина. Самі добірні марки (Фр., IV, 1950, 347);
Лабораторія [заводу "Запоріжсталь"] розробила технологію виплавки й розливання всіх марок сталей (Наука.., 9, 1956, 2).
◊ Висо́кої (пе́ршої, найви́щої, найкра́щої і т. ін.) ма́рки — високої, найкращої якості.
— Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі на .. торти (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 505);
Під ма́ркою чого — під виглядом чогось.
Використовуючи всі її [мови] надбані віками скарби, треба очищати її від архаїзмів, провінціалізмів і того хвацького словесного "новаторством, яке під маркою побутових словечок засмічує нашу мову (Довж., III, 1960, 168);
Трима́ти (ви́тримати, дотри́мати і т. ін.) ма́рку — підтримувати свою гідність, репутацію.
— Саме тому й турбуюся за вас. Щоб ви, так би мовити, до кінця витримали марку! (Донч., V, 1957, 223).
3. У Німеччині та Фінляндії — грошова одиниця, що дорівнює відповідно 100 пфенігам і 100 пенні.
[Анзорге:] Плету до пізньої ночі, а як заслабну, то й пропаде моя марка й шість пфенігів (Л. Укр., IV, 1954, 218);
Змінявся шелест марок в їх руці На шелестіння стерлінгів і франків (Бажан, Вибр., 1940, 159).
МА́РКА², и, ж.
1. У середньовіччі — сільська громада в деяких країнах Західної Європи.
2. У Франкській державі VIII — IX ст. і середньовічній Німеччині — прикордонний укріплений округ із військовим управлінням.
Значення в інших словниках
- марка — ма́рка 1 іменник жіночого роду знак оплати; клеймо на виробах; грошова одиниця Німеччини та Фінляндії — до 2002 р. ма́рка 2 іменник жіночого роду територіальна одиниця в середньовічній Європі іст. Орфографічний словник української мови
- марка — (поштова) г. значок; (фірми) знак, тавро; (вина тощо) ґатунок, сорт; ФР. вигляд, привід <н. під маркою помочі>. Словник синонімів Караванського
- марка — [марка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
- марка — I -и, ж. 1》 Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. 2》 з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марка — 1. карб, карбіж, знак, зазнак, познак, значок, значка, зазначка, позначка, бирка, бирька, див. помітка, ремарка 2. (поштова) значок Словник чужослів Павло Штепа
- марка — МА́РКА¹, и, ж. 1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького, переважно чотирикутного папірця із зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. О. Артемій .. Словник української мови у 20 томах
- марка — И, ж., нарк. Таблетка ЛСД. Марку на язик. Словник сучасного українського сленгу
- марка — (-и) ж., крим. 1. Носова хустка. СЖЗ, 54. 2. нарк. Клаптик паперу для смоктання, просочений ЛСД. Словник жарґонної лексики української мови
- марка — (англ. mаrk) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їхнє поєднання з метою ідентифікації товарів чи послуг одного продавця або групи продавців та відмінність їх від товарів і послуг конкурентів. маркер (англ. mаrker)... Економічний словник
- марка — ма́рка I (нім. Mark) 1. За середньовіччя в Західній Європі сільська община. 2. У франкській державі у 8 – 9 ст. і в середні віки в Німеччині прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом. II (нім. Mark, фін. Словник іншомовних слів Мельничука
- марка — I у державі франків прикордонна адміністративна округа на чолі з маркграфом; м. пізніше також створювали нім. королі на завойованих слов'янських землях. II назва грошової одиниці Німеччини та Фінляндії. Універсальний словник-енциклопедія
- марка — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
- марка — Ма́рка, -рки, -рці; ма́рки, ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- марка — рос. марка назва походить від міри ваги у півфунта срібла (Marke). — 1. Грошова одиниця Німеччини, поділяється на 100 пфенінгів. 2. Грошова одиниця Фінляндії, поділяється на 100 пенні. Eкономічна енциклопедія