марка
МА́РКА¹, и, ж.
1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького, переважно чотирикутного папірця із зазначеною на ньому ціною та певним зображенням.
О. Артемій .. написав зверху на пакеті, що посилається з Богуслава, приліпив марку, написав писарів адрес [писареву адресу] і одіслав на богуславську поштову станцію (І. Нечуй-Левицький);
Ось він у мене в руках, той лист .. Марка російська і штемпель Порт-Артур! (І. Франко);
Вiн штемпелює листи, продає марки, записує зрiдка перекази, видає решту, а надвечiр iде купатись до Ворскли (Б. Антоненко-Давидович);
Якось вона знайшла в шухляді креденса конверт. Три марки, на яких були зображені пляж, розвалини [руїни] (Ю. Винничук).
2. з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо.
Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (О. Довженко);
“Фабрикою” курці називали ту частину мундштука, де було надруковано марку підприємства, на якому цигарку зроблено (І. Багряний);
// Виробник, що є власником такого знака, клейма.
По автостраді за ними і назустріч їм мчали машини різних марок (О. Бердник);
Йоган Карлович Вінкельман ремонтує все: друкарські і швейні машинки, годинники всіх марок, англійські й німецькі хитромудрі замки, духові інструменти, біноклі (П. Запаренко);
Коли я почала палити, ти також не забарилася. І не якусь іншу марку, а теж “Фільборо”! (О. Ірванець);
– Лейбл з назвою фiрми зрiзають у крамницях, коли списують товар. Щоб не “опускати” марку, не робити їй антирекламу (Г. Вдовиченко).
3. Сорт, тип виробу, товару.
На столику вся холодна кухня .. І кілька бутельок вина. Самі добірні марки (І. Франко);
– Значить, бетон мусить бути найвищої марки? – Усе мусить бути найвищої марки (М. Білкун).
4. іст. У Німеччині та Фінляндії до 2002 р. – грошова одиниця, що дорівнювала відповідно 100 пфенігам і 100 пенні.
[Анзорге:] Плету до пізньої ночі, а як заслабну, то й пропаде моя марка й шість пфенігів (Леся Українка);
Змінявся шелест марок в їх руці На шелестіння стерлінгів і франків (М. Бажан);
Надайте стипендію мені, скажімо, в німецьких марках і пошліть мене мандрувати навколо світу (Ю. Андрухович);
– За останніми відомостями, він відкупився за сімдесят тисяч срібних марок і скоро має повернутися до Європи (О. Авраменко, В. Авраменко).
5. Грошова одиниця Боснії та Герцеговини; дорівнює 100 пфеннігам.
Боснійська марка прирівняна до євро (з наук.-попул. літ.).
○ Під ви́глядом (під ма́ркою) див. ви́гляд.
△ (1) Торго́ва (торгове́льна) ма́рка:
а) текст, малюнок або їхні сполучення, за допомогою яких відрізняють товари чи послуги від подібних товарів чи послуг інших виробників.
Важливу роль при виділенні товару із загального конкурентного кола відіграє торгова марка: будь-яке позначення або будь-яка комбінація, що має семантичний зміст (з навч. літ.);
У межах ЄС запроваджено єдину торговельну марку Співтовариства (із журн.);
б) виробник, якому належить такий текст, малюнок або їх сполучення.
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі (із журн.);
◇ (2) Висо́кої (найкра́щої, пе́ршої і т. ін.) ма́рки:
а) досвідчений, висококваліфікований, прекрасний і т. ін.
[Преображенський:] – Ви от, спеціаліст високої марки, спокійнісінько працюєте в цій дірі, хоч могли б працювати й у значно пристойніших умовах (Іван Ле);
б) дуже добрий, високоякісний і т. ін.
Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
МА́РКА², и, ж.
1. У середньовіччі – сільська громада в деяких країнах Західної Європи.
Обіццо II, маркіз Феррари і Анконської марки. В 1293 р. нешлюбний син Адзо VIII забив його (з наук. літ.);
У Західній Європі в той час теж існували досить великі території. Такі, наприклад, як Бретань й околиці Орлеана у Франції, Сицилія, Апулія й Анконська Марка в Італії (з навч. літ.).
2. У Франкській державі VIII–IX ст. і середньовічній Німеччині – прикордонний укріплений округ із військовим управлінням.
Визнаю вас, государю Філіпе, єдиним законним спадкоємцем герцогства Аквітанія, князівства Беарн і Балеарських островів та графств Іспанської Марки (О. Авраменко, В. Авраменко).
Значення в інших словниках
- марка — ма́рка 1 іменник жіночого роду знак оплати; клеймо на виробах; грошова одиниця Німеччини та Фінляндії — до 2002 р. ма́рка 2 іменник жіночого роду територіальна одиниця в середньовічній Європі іст. Орфографічний словник української мови
- марка — (поштова) г. значок; (фірми) знак, тавро; (вина тощо) ґатунок, сорт; ФР. вигляд, привід <н. під маркою помочі>. Словник синонімів Караванського
- марка — [марка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
- марка — I -и, ж. 1》 Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. 2》 з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марка — 1. карб, карбіж, знак, зазнак, познак, значок, значка, зазначка, позначка, бирка, бирька, див. помітка, ремарка 2. (поштова) значок Словник чужослів Павло Штепа
- марка — И, ж., нарк. Таблетка ЛСД. Марку на язик. Словник сучасного українського сленгу
- марка — (-и) ж., крим. 1. Носова хустка. СЖЗ, 54. 2. нарк. Клаптик паперу для смоктання, просочений ЛСД. Словник жарґонної лексики української мови
- марка — (англ. mаrk) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їхнє поєднання з метою ідентифікації товарів чи послуг одного продавця або групи продавців та відмінність їх від товарів і послуг конкурентів. маркер (англ. mаrker)... Економічний словник
- марка — ма́рка I (нім. Mark) 1. За середньовіччя в Західній Європі сільська община. 2. У франкській державі у 8 – 9 ст. і в середні віки в Німеччині прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом. II (нім. Mark, фін. Словник іншомовних слів Мельничука
- марка — I у державі франків прикордонна адміністративна округа на чолі з маркграфом; м. пізніше також створювали нім. королі на завойованих слов'янських землях. II назва грошової одиниці Німеччини та Фінляндії. Універсальний словник-енциклопедія
- марка — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
- марка — Ма́рка, -рки, -рці; ма́рки, ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- марка — МА́РКА¹, и, ж. 1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. О. Артемій.. Словник української мови в 11 томах
- марка — рос. марка назва походить від міри ваги у півфунта срібла (Marke). — 1. Грошова одиниця Німеччини, поділяється на 100 пфенінгів. 2. Грошова одиниця Фінляндії, поділяється на 100 пенні. Eкономічна енциклопедія