марка

рос. марка

назва походить від міри ваги у півфунта срібла (Marke). — 1. Грошова одиниця Німеччини, поділяється на 100 пфенінгів. 2. Грошова одиниця Фінляндії, поділяється на 100 пенні.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марка — (поштова) г. значок; (фірми) знак, тавро; (вина тощо) ґатунок, сорт; ФР. вигляд, привід <н. під маркою помочі>. Словник синонімів Караванського
  2. марка — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
  3. марка — (-и) ж., крим. 1. Носова хустка. СЖЗ, 54. 2. нарк. Клаптик паперу для смоктання, просочений ЛСД. Словник жарґонної лексики української мови
  4. марка — МА́РКА¹, и, ж. 1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького, переважно чотирикутного папірця із зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. О. Артемій .. Словник української мови у 20 томах
  5. марка — ма́рка 1 іменник жіночого роду знак оплати; клеймо на виробах; грошова одиниця Німеччини та Фінляндії — до 2002 р. ма́рка 2 іменник жіночого роду територіальна одиниця в середньовічній Європі іст. Орфографічний словник української мови
  6. марка — 1. карб, карбіж, знак, зазнак, познак, значок, значка, зазначка, позначка, бирка, бирька, див. помітка, ремарка 2. (поштова) значок Словник чужослів Павло Штепа
  7. марка — (англ. mаrk) ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їхнє поєднання з метою ідентифікації товарів чи послуг одного продавця або групи продавців та відмінність їх від товарів і послуг конкурентів. маркер (англ. mаrker)... Економічний словник
  8. марка — МА́РКА¹, и, ж. 1. Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. О. Артемій.. Словник української мови в 11 томах
  9. марка — I -и, ж. 1》 Знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням. 2》 з означ. Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. марка — И, ж., нарк. Таблетка ЛСД. Марку на язик. Словник сучасного українського сленгу
  11. марка — ма́рка I (нім. Mark) 1. За середньовіччя в Західній Європі сільська община. 2. У франкській державі у 8 – 9 ст. і в середні віки в Німеччині прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом. II (нім. Mark, фін. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. марка — [марка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  13. марка — I у державі франків прикордонна адміністративна округа на чолі з маркграфом; м. пізніше також створювали нім. королі на завойованих слов'янських землях. II назва грошової одиниці Німеччини та Фінляндії. Універсальний словник-енциклопедія
  14. марка — Ма́рка, -рки, -рці; ма́рки, ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)