марнолюбний

Значення в інших словниках

1. марнолюбний — марнолю́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. марнолюбний — -а, -е, рідко. Те саме, що пихатий 1); гонористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. марнолюбний — МАРНОЛЮ́БНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий; гонористий. – Лише юні етноси та марнолюбні душі жадають негайної слави. Слава – то свідоцтво малоліття (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
4. марнолюбний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови