маяти
МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок.
1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися.
Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (Н.-Лев., II, 1956, 184);
Поли з рудої юпки, мов крила, мають за ним від прудкого бігу, а він усе біжить далі та голосить (Коцюб., І, 1955, 135);
На високій щоглі переможно маяв червоний прапор (Ле, Міжгір’я, 1953, 109);
// Літати, тріпочучи крильцями.
Ми спочивали серед буйних трав.. Маяли над ними Метелики, маленькі і великі, Жовтогарячі, жовті, голубі (Рильський, III, 1961, 194).
2. Робити рухи, помахи чим-небудь; махати.
Вже ось сонце за лісочком, Трьомсин їде холодочком, Малахаєчкою має, Мов коня-то підганяє (Манж., Тв., 1955, 194);
Балакучі моторки стрекотіли.. Але й човни не поступалися перед ними, вони так гарно як один маяли веслами (Ів., Вел. очі, 1956, 10);
// Колихати гіллям, листям і т. ін.
Де ж ти взялась, сиротино, Тополенько мила?.. Не промовить тополенька, Лиш гіллями має (Рудан., Тв., 1956, 85);
Край шляху смокви листям тихо мають (Фр., XIII, 1954, 324);
// перех. і неперех. Розвівати що-небудь (про вітер).
Нехай мої чорні кудрі Буйний вітер має, Нехай мене, молодої, Ніхто не займає (Чуб., V, 1874, 12);
[Маруся:] Насиплють високу могилу, поставлять хреста з двома хустками; вітрець буде хустками маяти (Стар., Вибр., 1959, 295).
3. тільки 3 ос. З’являтися час від часу в полі зору; виднітися вдалині.
Має біла торба Через яр, Йде дівчина горда На базар (Воронько, Коли я.., 1962, 137).
4. тільки 3 ос., рідко. Злегка повівати (про вітер).
Має вітер над горою, Грає сонце у садах… (Рильський, III, 1961, 87).
Значення в інших словниках
- маяти — ма́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- маяти — (на вітрі) майоріти, лопотіти; (- метеликів) літати; (чимось) махати; (- вітер) повівати; тлк. 3 ос. маячіти, бовваніти. Словник синонімів Караванського
- маяти — див. хитатися Словник синонімів Вусика
- маяти — маю, маєш, недок. 1》 тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. || Літати, тріпочучи крильцями. 2》 Робити рухи, помахи чим-небудь; махати. || Колихати гіллям, листям і т. ін. || перех. і неперех. Розвівати що-небудь (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- маяти — МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (І. Словник української мови у 20 томах
- маяти — Маячити, виднітися, даленіти Словник застарілих та маловживаних слів
- маяти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
- маяти — Ма́яти, ма́ю, ма́єш; ма́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маяти — Маяти, -маю, -єш гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Словник української мови Грінченка