маяти

(на вітрі) майоріти, лопотіти; (- метеликів) літати; (чимось) махати; (- вітер) повівати; тлк. 3 ос. маячіти, бовваніти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маяти — ма́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. маяти — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  3. маяти — маю, маєш, недок. 1》 тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. || Літати, тріпочучи крильцями. 2》 Робити рухи, помахи чим-небудь; махати. || Колихати гіллям, листям і т. ін. || перех. і неперех. Розвівати що-небудь (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маяти — МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (І. Словник української мови у 20 томах
  5. маяти — Маячити, виднітися, даленіти Словник застарілих та маловживаних слів
  6. маяти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. маяти — Ма́яти, ма́ю, ма́єш; ма́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. маяти — МА́ЯТИ, ма́ю, ма́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. Обснувало [павутиння] тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. маяти — Маяти, -маю, -єш гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Словник української мови Грінченка