1. Словник української мови в 11 томах

метушливість

МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. метушли́вий.

Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (Життя Саксаганського, 1957, 228);

Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали, втрашивши свою зимову метушливість, синички (Коз., Сальвія, 1959, 195);

Місто одразу загубило свою спокійну метушливість (Ю. Янов., І, 1958, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метушливість — метушли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. метушливість — -вості, ж. Властивість за знач. метушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метушливість — МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. метушли́вий. Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах