метушливість
МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. метушли́вий.
Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (з наук. літ.);
Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали, втративши свою зимову метушливість, синички (В. Козаченко);
Місто одразу загубило свою спокійну метушливість (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метушливість — метушли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- метушливість — -вості, ж. Властивість за знач. метушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метушливість — МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. метушли́вий. Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (Життя Саксаганського, 1957, 228); Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали... Словник української мови в 11 томах