1. Словник української мови в 11 томах

минувшина

МИНУ́ВШИНА, и, жін., заст. Минуле (див. минулий 3).

Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Обігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (Павло Грабовський, I, 1959, 120);

Багато роздумує він над своєю минувшиною (Ольга Кобилянська, III, 1956, 281);

Степова могила самотньо стояла осторонь. Колись, у давні часи, насипали її скіфи чи половці.. І могила сотні років стоїть у степу як свідок сивої минувшини (Олесь Донченко, III, 1956, 71);

*У порівн. Оглянув [Марко] і кострубаті, вітрами нагнуті верби, що підійшли до нього, як минувшина (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минувшина — мину́вшина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. минувшина — Минулість, давні часи, о. перегорнута сторінка, як ім. минуле, колишнє; (близька) вчорашній день; (далека) ДАВНИНА, старовина. Словник синонімів Караванського
  3. минувшина — див. минуле Словник синонімів Вусика
  4. минувшина — [миенуўшиена] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. минувшина — -и, ж., заст. Минуле (див. минулий 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. минувшина — МИНУ́ВШИНА, и, ж., заст. Минуле (див. мину́лий 3). Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); Багато роздумує він над своєю минувшиною (О. Словник української мови у 20 томах
  7. минувшина — ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності). Словник синонімів української мови