молити

МОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати.

Моліте господа, дівчата. Моліте господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Шевч., II, 1953, 224);

— Тепер благослови, мати, дітей своїх!.. Моли бога, щоб воювали хоробро, щоб боронили честь лицарську (Довж., І, 1958, 225);

Просив, молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе (Кв.-Осн., II, 1956, 357);

— Я прийшов утомлений, розбитий, Мовчазний і ніби не живий. Не молить, не плакать, не просити, Я сказав лиш тихо: обігрій! (Рильський, II, 1960, 268).

Го́спода (бо́га) мо́лити за кого — що, заст.— просити в бога благополуччя для когось, чогось.

Любітеся, брати мої, Украйну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Шевч., І, 1951, 379);

— Я за тебе буду бога молити (Кв.-Осн., II, 1956, 459);

Мореплавці, які вперше проходили тут [у протоці], не один раз молили бога про щасливе повернення (Ю. Янов., II, 1958, 86);

Моли́ти сльоза́ми — плачучи, просити що-небудь.

Він радніший би був просити, ..сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Мирний, І, 1949, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молити — моли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. молити — Благати, дуже просити, Христом-Богом просити, молити слізьми <�слізно>; (Бога, за кого) молитися за. Словник синонімів Караванського
  3. молити — див. просити Словник синонімів Вусика
  4. молити — молю, молиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молити — МОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, недок., кого і без прям. дод. Дуже просити, благати. Моліте Господа, дівчата, Моліте Господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Т. Шевченко); – Тепер благослови, мати, дітей своїх! .. Словник української мови у 20 томах
  6. молити — сльоза́ми (слі́зьми́, слі́зно) моли́ти кого і без додатка. Дуже просити кого-небудь про щось. Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. молити — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. молити — Молити, -лю́, -лиш гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет. Словник української мови Грінченка