молити

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), УПРО́ХУВАТИ (ВПРО́ХУВАТИ) (пильно і тривалий час просити). — Док.: ублага́ти (вблага́ти), умоли́ти (вмоли́ти), упроси́ти (впроси́ти), упроха́ти (впроха́ти). — Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю — і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив (Олексій), щоб вона (Галочка) виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ'яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); — Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, — не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). — Пор. 1. проси́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молити — моли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. молити — Благати, дуже просити, Христом-Богом просити, молити слізьми <�слізно>; (Бога, за кого) молитися за. Словник синонімів Караванського
  3. молити — див. просити Словник синонімів Вусика
  4. молити — молю, молиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молити — МОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, недок., кого і без прям. дод. Дуже просити, благати. Моліте Господа, дівчата, Моліте Господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Т. Шевченко); – Тепер благослови, мати, дітей своїх! .. Словник української мови у 20 томах
  6. молити — сльоза́ми (слі́зьми́, слі́зно) моли́ти кого і без додатка. Дуже просити кого-небудь про щось. Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. молити — МОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати. Моліте господа, дівчата. Моліте господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. молити — Молити, -лю́, -лиш гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет. Словник української мови Грінченка