1. Словник синонімів української мови

молитися

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ (ВПРО́ШУВАТИ), УПРО́ХУВАТИ (ВПРО́ХУВАТИ) (пильно і тривалий час просити). — Док.: ублага́ти (вблага́ти), умоли́ти (вмоли́ти), упроси́ти (впроси́ти), упроха́ти (впроха́ти). — Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю — і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив (Олексій), щоб вона (Галочка) виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ'яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); — Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, — не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). — Пор. 1. проси́ти.

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молитися — моли́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. молитися — Казати <�діяти> молитву, класти <�бити> поклони; П. благати, МОЛИТИ; (на кого) боготворити <�обожнювати> кого, умирати за <�захоплюватися> ким. Словник синонімів Караванського
  3. молитися — 1. Виголошувати молитву; 2. Брати участь у богослужінні Словник церковно-обрядової термінології
  4. молитися — див. просити Словник синонімів Вусика
  5. молитися — [молитиес'а] моул'ус'а, -лиес':а, -лиец':а, -л'ац':а; нак. -лис'а, моул'іц':а Орфоепічний словник української мови
  6. молитися — молюся, молишся, недок. 1》 Звертатися до Бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. || безос. || на кого – що, до чого. Проказувати слова молитви, повернувшись обличчям до кого-, чого-небудь. 2》 Благати, дуже просити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. молитися — МОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, недок. 1. Звертатися до Бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. Богу молиться, а чорту вірує (Номис); Ганна Федорівна .. потай від зятя молилася вдома (А. Шиян); * У порівн. Дівчина .. Словник української мови у 20 томах
  8. молитися — моли́тися вул. 1. наполегливо просити, випрошувати (ст) 2. уголос нарікати на життя (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. молитися — Богу не молись, а до берега гребись, бо втонеш. У тяжку хвилину не покладайся на Бога, а сам намагайся допомогти собі, бо пропадеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. молитися — моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс (бурсак) — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний). як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  11. молитися — Моли́тися, -лю́ся, -лишся, -ляться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. молитися — МОЛИ́ТИСЯ, молюся, молишся, недок. 1. Звертатися до бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. Богу молиться, а чорту вірує (Номис, 1864, № 1137); Ганна Федорівна.. потай від зятя молилася вдома (Шиян, Баланда, 1957, 72); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  13. молитися — Молитися, -лю́ся, -лишся гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Ном. № 160. Розумний молиться, а дурень плаче. Ном. № 141. Словник української мови Грінченка