мощений

МО́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до мости́ти 1.

Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ганок (Фр., 1,1955, 272).

2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо).

Мощений цвинтар проріс травою (Вовчок, І, 1955, 95);

Вже давно закінчився мощений шлях, і я йшов звичайною польовою дорогою (Сміл., Сашко, 1957, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мощений — МО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мости́ти 1. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (І. Франко). 2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Словник української мови у 20 томах
  2. мощений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мостити 1). 2》 у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мощений — Моще́ний, -на, -не; дієпр. (від мости́ти) моще́ний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мощений — мо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  5. мощений — Брукований, вибрукований, забрукований, збрукований, вистелений, устелений, див. мостити Словник чужослів Павло Штепа