мощений
мо́щений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мостити 1).
2》 у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мощений — мо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мощений — Брукований, вибрукований, забрукований, збрукований, вистелений, устелений, див. мостити Словник чужослів Павло Штепа
- мощений — МО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мости́ти 1. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (І. Франко). 2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Словник української мови у 20 томах
- мощений — Моще́ний, -на, -не; дієпр. (від мости́ти) моще́ний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мощений — МО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мости́ти 1. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ганок (Фр., 1,1955, 272). 2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Словник української мови в 11 томах