мощений

Моще́ний, -на, -не; дієпр. (від мости́ти)

моще́ний, -на, -не; прикм.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мощений — мо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. мощений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мостити 1). 2》 у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мощений — Брукований, вибрукований, забрукований, збрукований, вистелений, устелений, див. мостити Словник чужослів Павло Штепа
  4. мощений — МО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мости́ти 1. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (І. Франко). 2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Словник української мови у 20 томах
  5. мощений — МО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мости́ти 1. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ганок (Фр., 1,1955, 272). 2. у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо). Словник української мови в 11 томах