1. Словник української мови в 11 томах

мученицький

МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво.

Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (Фр., II, 1950, 148);

Він не мав ніякого уявлення про те, як потопають люди, і тепер, з головою занурившись у воду незнайомої річки, вирішив, що настав кінець його мученицькому життю (Загреб., Європа 45, 1959, 100);

// Який настає в муках.

Юні герої мужньо прийняли мученицьку смерть (Іст. УРСР, II, 1957, 556);

// Який виражає муку, страждання.

З таким мученицьким обличчям підводився [Довбня] зі стільця, наче сходив на голгофу (Кир., Вибр., 1960, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мученицький — му́ченицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мученицький — Страдницький, стражденний, страждальницький. Словник синонімів Караванського
  3. мученицький — -а, -е. Прикм. до мученик і мучеництво. || Який настає в муках. || Який виражає муку, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мученицький — МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мученицький — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. мученицький — Му́ченицький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мученицький — Мученицький, -а, -е Мученическій. Словник української мови Грінченка