мученицький

БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. — який виражає страждання, перейнятий ним). Раптово спазма здушила їй горло. Болісна гримаса пробігла по обличчю (Є. Гуцало); Згадав (Преображенський) останню зустріч з "кореспондентом". І холод болючий пронизав його істоту (І. Ле); Нестямна боляча згага занімала, розходилася по всьому тілу (Панас Мирний); З таким мученицьким обличчям підводився (Довбня) зі стільця, наче сходив на голгофу (І. Кириленко); — Я чаю дуже хочу, замерз, — сказав він, намагаючись усміхнутися, але на обличчі з'явилася тільки страдницька гримаска (В. Собко); Іван глянув на неї темними, страдними очима, і в погляді його не було ніяких почуттів (В. Собко); Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мученицький — му́ченицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мученицький — Страдницький, стражденний, страждальницький. Словник синонімів Караванського
  3. мученицький — -а, -е. Прикм. до мученик і мучеництво. || Який настає в муках. || Який виражає муку, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мученицький — МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мученицький — Му́ченицький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мученицький — МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. мученицький — Мученицький, -а, -е Мученическій. Словник української мови Грінченка