1. Словник української мови в 11 томах

муштрований

МУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до муштрува́ти.

Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (Бажан, Вибр., 1940, 154);

// У знач. прикм.

Лягло костьми Людей муштрованих чимало (Шевч., І, 1951, 326);

Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури. Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революціонера] ще не звело (Фр., X, 1954, 7);

// муштро́вано, безос. присудк. сл.

Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано (Гончар, Людина.., 1960, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштрований — муштро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. муштрований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до муштрувати. || муштровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муштрований — МУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до муштрува́ти. Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (М. Бажан); // у знач. прикм. Лягло костьми [кістьми] Людей муштрованих чимало (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. муштрований — Муштро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)