1. Словник української мови в 11 томах

мілкий

МІЛКИ́Й, а́, е́.

1. Який має невелику глибину.

Повище вира Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід (Фр., III, 1950, 7);

Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (Гончар, III, 1959, 362);

// у знач. ім. мілке́, ко́го, с. Місце з невеликою глибиною.

Шаланда вже зовсім була близько. Вона сунулась носом на берег, хвиля гуркотіла камінням на мілкому (Ю. Янов., II, 1958, 192);

// З низькими краями, закраїнами; плоский.

— Це ж комусь аж дві мілких дісталися тарілки! (Тич., І, 1957, 294);

Мілкі калоші.

2. перен. Який не має істотного значення.

Яким мілким видався їй її власний.. суд (Фр., II, 1950, 321);

Мілка тема.

◊ Сі́сти (лиши́тися), як (на́че і т. ін.) рак на мілко́му — те саме, що Сі́сти (лиши́тися), як (на́че і т. ін.) рак на мілині́ ( див. мілина́).

Сів як рак на мілкому (Укр.. присл.., 1955, 300);

У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому, ні з чим, крім кипучої енергії і волі до життя (Рад. літ-во, 1, 1963, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мілкий — (з малою глибиною) плиткий, неглибокий, мілководний. Словник синонімів Полюги
  2. мілкий — мілки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мілкий — Неглибокий, плиткйй; (- тарілку) плескатий, сов. плоский; як ім. МІЛКЕ, мілина, мілковина; міленький, мілкуватий. Словник синонімів Караванського
  4. мілкий — -а, -е. 1》 Який має невелику глибину. || у знач. ім. мілке, -кого, с. Місце з невеликою глибиною. || З низькими краями, закраїнами; плоский. 2》 перен. Який не має істотного значення. Мілка тема. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мілкий — (вода) плиткий, (гроші) дрібні Словник чужослів Павло Штепа
  6. мілкий — МІЛКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику глибину. Повище виру Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід (І. Франко); Хома тим часом підкопав глибше свій окоп, який здався йому занадто мілким (О. Гончар); // у знач. ім. мілке́, ко́го... Словник української мови у 20 томах
  7. мілкий — пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Фразеологічний словник української мови
  8. мілкий — МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. Словник синонімів української мови
  9. мілкий — Мілки́й, -ка́, -ке́; мі́лший, мі́лше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)