1. Словник української мови в 11 томах

міцненько

МІЦНЕ́НЬКО. Присл. до міцне́нький.

Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли — то менший брат обняв її (Вовчок, І, 1955, 312);

Обкрутить [Ту-покопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (Ковінька, Кутя.., 1960, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міцненько — міцне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. міцненько — Присл. до міцненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міцненько — МІЦНЕ́НЬКО. Присл. до міцне́нький. Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли – то менший брат обняв її (Марко Вовчок); Обкрутить [Тупокопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах