міцненько
МІЦНЕ́НЬКО.
Присл. до міцне́нький.
Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли – то менший брат обняв її (Марко Вовчок);
Обкрутить [Тупокопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцненько — міцне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- міцненько — Присл. до міцненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міцненько — МІЦНЕ́НЬКО. Присл. до міцне́нький. Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли — то менший брат обняв її (Вовчок, І, 1955, 312); Обкрутить [Ту-покопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (Ковінька, Кутя.., 1960, 112). Словник української мови в 11 томах