мішатися
МІША́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок.
1. З’єднуватися, зливатися з чим-небудь.
Дух свіжого чаю мішався з озонованим повітрям (Коцюб., І, 1955, 317);
Потім почав [пілот] марити, слова мішалися з стогоном, в грудях його все зловісніше булькало, хрипіло (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 124);
// Втрачати чіткість обрисів; здаватися одною масою.
Софія, схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви, що мішались їй в очах, мов у тумані (Л. Укр., III, 1952, 545).
2. Розташовуватися вперемішку з ким-, чим-небудь.
Тут вже темна соснина почина мішаться з дубом, липою, клениною, усе стає густіше, густіше (Стор., І, 1957, 76);
Козацтво мішалося з міщанами, жінки й дівчата — з козаками, і гурт за гуртом ходили з віфлеємською зіркою з двору в двір (Ле, Наливайко, 1957, 77);
// Втрачаючи ясність, ставати незрозумілим, плутаним (про думки, вислови).
І думки мої мішаються, і сон мене не бере; а засну — все сниться, що на волі!.. (Вовчок, І, 1955, 263);
// безос. Паморочитися.
Йому починало в голові мішатися від тої бесіди, котра йому видалась цілковитою загадкою (Фр., II, 1950, 152).
3. діал. Бентежитися (у 2 знач.), ніяковіти.
Катря і та мішалася перед удовиним поглядом (Вовчок, І, 1955, 186);
Стрічаючися з нею поглядом, він уже не бентежився, не мішався (Фр., VII, 1951, 249).
4. Пас. до міша́ти¹1.
МІША́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., розм. Те саме, що втруча́тися 2.
— А зась не знаєш? — обізвався Кузьма Трохимович з своєї ятки, — швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся! (Кв.-Осн., II, 1956, 21);
— Добро Хіврі, що її свекруха.. не мішається ні до чого (Григ., Вибр., 1959, 110);
— Ні, ти, Гнате, в це діло не мішайся (Тют., Вир, 1964, 179).
Значення в інших словниках
- мішатися — Бентежитися [V] Словник з творів Івана Франка
- мішатися — міша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- мішатися — див. втручатися Словник синонімів Вусика
- мішатися — I -аюся, -аєшся, недок. 1》 З'єднуватися, зливатися з чим-небудь. || Втрачати чіткість обрисів; здаватися одною масою. 2》 Розташовуватися вперемішку з ким-, чим-небудь. || Втрачаючи ясність, ставати незрозумілим, плутаним (про думки, вислови). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішатися — Втручатися, втрутитися, утручатися, утручитися, повтручатися, уплутуватися, уплутатися, повплутуватися, устрягати, устрягнути, повстрягати, устрявати, устряти, повстрявати, див. умикатися Словник чужослів Павло Штепа
- мішатися — МІША́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок. 1. З'єднуватися, зливатися з чим-небудь. Дух свіжого чаю мішався з озонованим повітрям (М. Коцюбинський); Потім почав [пілот] марити, слова мішалися з стогоном, в грудях його все зловісніше булькало, хрипіло (Ю. Словник української мови у 20 томах
- мішатися — міша́тися втручатися (м, ср, ст): Я до політики не мішаюся (Авторка); Було затишно. При кожному столику “фамілійні” гуртки й інтимні розмови. Вони не були п'яні. Хіба одним пивом можна впитися? Вони не хотіли, щоб хто до них мішався (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мішатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- мішатися — Мішатися, -шаюся, -єшся гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається. МВ. (О. 1862. І. 90). Словник української мови Грінченка