мішечник
МІШЕ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається мішечництвом.
Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив (Панч, На калин, мості, 1965, 142);
Легко проскакую під вагоном на другий бік поїзда, де людей значно менше і, разом з кількома мішечниками, вилажу на буфер, а потім і до тамбура (Кол., На фронті.., 1959, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мішечник — міше́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мішечник — -а, ч. Той, хто займається мішечництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішечник — МІШЕ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається мішечництвом. Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив (П. Словник української мови у 20 томах