мішечник

міше́чник

-а, ч.

Той, хто займається мішечництвом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішечник — міше́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мішечник — МІШЕ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається мішечництвом. Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив (П. Словник української мови у 20 томах
  3. мішечник — МІШЕ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається мішечництвом. Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив (Панч, На калин, мості, 1965, 142)... Словник української мови в 11 томах