1. Словник української мови в 11 томах

набаламутити

НАБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех.

1. рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).

2. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набаламутити — набаламу́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набаламутити — -учу, -утиш, док., перех. 1》 рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2》 Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набаламутити — НАБАЛАМУ́ТИТИ див. набаламу́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набаламутити — Набаламутити см. набаламучувати. Словник української мови Грінченка