наближати

НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док.

1. перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь.

Святослав підводиться на лікті, — наближає голову до Асмуса (Скл., Святослав, 1959, 46);

Герман ще раз похилився до стіни, з якої йшов той газ, ще раз наблизив до неї лампу (Фр., VIII, 1952, 409);

Доронін, глянувши спідлоба на Сотника, помітив, як той кліпнув очима, неначе йому до самих зіниць хтось наблизив два гострих вістря (Руд., Вітер.., 1958, 130);

// Розташовувати, розміщувати близько або ближче до чого-небудь.

Бавовник — культура трудомістка, а тому посіви його бажано наближати до населених пунктів (Техн. культ., 1956, 230);

Наблизили науково-дослідні заклади до виробничої бази (Директ. XX з.., 1956, 59);

// перен. Робити відповідним інтересам, потребам кого-, чого-небудь.

Партійні комітети допомогли культосвітнім працівникам наблизити діяльність закладів культури до колгоспного виробництва, поліпшити виховну роботу (Ком. Укр., 4, 1961, 64).

2. перех., перен. Прискорювати настання чого-небудь.

Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (Граб., І, 1959, 120);

Слався од краю до краю, Вітчизно, Квітни садами, піснями лунай, Стій на кордонах одважно і грізно. День комунізму в трудах наближай! (Рильський, III, 1961, 305);

В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (Сос., Поезії, 1950, 310);

Народи СРСР.. з величезним творчим піднесенням працюють над втіленням в життя грандіозних накреслень семирічного плану, який наблизить здійснення світлої мрії людства, — побудову комунізму в нашій країні (Наука.., 1, 1959, 2).

3. перех., перен. Робити подібним до когось, чогось, схожим з ким-, чим-небудь.

Василь Опанасович і своїх зусиль докладав, щоб наблизити Машу до вимріяного ним образу своєї коханої (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 58);

Кращими кормами., що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, коренебульбоплоди і плоди баштанних культур (Колг. Укр., 1, 1957, 20).

4. неперех., рідко. Те саме, що наближа́тися 1.

Марко к дому наближає — Встала курява над шляхом (Тич., III, 1947, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наближати — наближа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наближати — Зближати; (речі на площині) присувати; (подію) прискорювати; Р. наближатися; наближувати; д-о НАБЛИЖАТИСЯ, (до чого) зближатися, зближуватися, щораз ближчати, доступатися, добігати чого, о. стояти на порозі чого, (до землі) припадати; (- дату) надходити; (- смерть) бути за плечима; наближуватися. Словник синонімів Караванського
  3. наближати — -аю, -аєш і рідше наближувати, -ую, -уєш, недок., наблизити, -ижу, -изиш, док. 1》 перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. || Розташовувати, розміщувати близько чи ближче до чого-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наближати — НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. що. Присувати, приставляти, переміщати і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, – наближає голову до Асмуса (С. Словник української мови у 20 томах
  5. наближати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. наближати — Наближа́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наближати — Наближа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. наблизити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить. Словник української мови Грінченка