наближати

Значення в інших словниках

1. наближати — наближа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наближати — Зближати; (речі на площині) присувати; (подію) прискорювати; Р. наближатися; наближувати; д-о НАБЛИЖАТИСЯ, (до чого) зближатися, зближуватися, щораз ближчати, доступатися, добігати чого, о. стояти на порозі чого, (до землі) припадати; (- дату) надходити; (- смерть) бути за плечима; наближуватися. Словник синонімів Караванського
3. наближати — -аю, -аєш і рідше наближувати, -ую, -уєш, недок., наблизити, -ижу, -изиш, док. 1》 перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. || Розташовувати, розміщувати близько чи ближче до чого-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наближати — НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. що. Присувати, приставляти, переміщати і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, – наближає голову до Асмуса (С. Словник української мови у 20 томах
5. наближати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. наближати — Наближа́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. наближати — НАБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док. 1. перех. Присувати, переміщати на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. Святослав підводиться на лікті, — наближає голову до Асмуса (Скл. Словник української мови в 11 томах