1. Словник української мови в 11 томах

навстіж

НАВСТІЖ, розм. НАСТІЖ, присл. До кінця, на всю широчінь.

Наша мати перед нами Відчинила навстіж брами (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 331);

В кімнаті всі вікна були поодчинені настіж (Нечуй-Левицький, I, 1956, 200);

Ворота були розчинені навстіж, а стежка од воріт до порога добре прометена (Любов Яновська, I, 1959, 316);

Край веранди, у відчинених навстіж дверях стайні тупцювали коні, хрумкаючи корм (Олесь Гончар, III, 1959, 191);

Піднявшись східцями, Ольга увійшла в широкі, довгі, відчинені настіж сіни (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110);

// Широко відчинений.

Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (Степан Васильченко, II, 1959, 206);

На ґанку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого, двері стояли навстіж (Олесь Гончар, Таврія, 1957, 388).

♦ Душа навстіж у кого — хто-небудь відвертий, щирий.

Добре, мабуть, оцьому Тимошеві — душа навстіж... (Семен Журахович, Даша, 1961, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навстіж — на́встіж прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навстіж — пр., р. нарозтвір, нарозтіж, отвором, наотвір, ід. на всю широчінь; П. (- душу) нарозхрист; настіж, навстяж, навстежки. Словник синонімів Караванського
  3. навстіж — Навстежень, нарозпаш, нарозтвір, нарозтіж, настіж, настяжи Словник синонімів Вусика
  4. навстіж — [наўс'т'іж] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. навстіж — розм. настіж, присл. До кінця, на всю широчінь. || Широко відчинений. Душа навстіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навстіж — Нарозствір, нарозтіж Словник чужослів Павло Штепа
  7. навстіж — НА́ВСТІЖ, розм. НА́СТІЖ, присл. До кінця, на всю широчінь. Наша мати перед нами Відчинила навстіж брами (Я. Щоголів); В кімнаті всі вікна були поодчинені настіж (І. Словник української мови у 20 томах
  8. навстіж — душа́ на́встіж (наро́зхрист) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь відвертий, щирий у поводженні з іншими. Добре, мабуть, оцьому Тимошеві — душа навстіж (С. Журахович); Тоня думає про старшу свою сестру .. Невже і їй попадеться такий..,— симпатяга чоловік, душа нарозхрист… (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  9. навстіж — НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка. Словник синонімів української мови
  10. навстіж — На́встіж і на́встяж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)