1. Словник української мови в 11 томах

надзвичай

НАДЗВИ́ЧАЙ, присл., діал. Надзвичайно.

[Xуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон, на купелі з квіток, бо їй ті ліки надзвичай помічні (Л. Укр., III, 1952, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надзвичай — див. дуже Словник синонімів Вусика
  2. надзвичай — присл., діал. Надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надзвичай — НАДЗВИ́ЧАЙ, присл., діал. Надзвичайно. [Хуса:] Моя жона здоров'ям занепала і їздила до батька у Сарон, на купелі з квіток, бо їй ті ліки надзвичай помічні (Леся Українка); Він [пан Войський] до мовчання мав надзвичай слух тонкий... Словник української мови у 20 томах