надзвичай

надзви́чай

присл., діал.

Надзвичайно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надзвичай — див. дуже Словник синонімів Вусика
  2. надзвичай — НАДЗВИ́ЧАЙ, присл., діал. Надзвичайно. [Хуса:] Моя жона здоров'ям занепала і їздила до батька у Сарон, на купелі з квіток, бо їй ті ліки надзвичай помічні (Леся Українка); Він [пан Войський] до мовчання мав надзвичай слух тонкий... Словник української мови у 20 томах
  3. надзвичай — НАДЗВИ́ЧАЙ, присл., діал. Надзвичайно. [Xуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон, на купелі з квіток, бо їй ті ліки надзвичай помічні (Л. Укр., III, 1952, 172). Словник української мови в 11 томах