надземний

НАДЗЕ́МНИЙ, а, е.

1. Розміщений над поверхнею землі.

Коли озимі культури посіяні дуже рано, у рослин розвивається велика надземна маса, вони старіють (Колг. Укр., 7, 1956, 14);

Мій рідний край — чорнозем невичерпний І попідземні надра, і надземні Будови ті, що гордий з них народ (Рильський, І, 1956, 424);

// Який відбувається на землі.

Тебе просив я в ночі темні оповідать мені казки про фей і про бої надземні, коли, як блискавки, клинки в руках богатирів сіяли (Сос., II, 1958, 354).

2. Який міститься поза землею, у просторі; небесний.

Я б віддав отой надземний. Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство. За підхмарний замок гарний (Л. Укр., І, 1951, 368).

3. перен. Надприродний, потойбічний, загробний.

Спориш не смів уже сумніватися, що чув надземний голос (Фр., II, 1950, 280);

// Який перевищує звичайну міру чого-небудь.

По її серці розплилося таке щастя, така надземна розкіш, таке внутрішнє вдоволення, якого не зазнала вже віддавна (Круш., Буденний хліб.., 1960, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надземний — надзе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надземний — НАДЗЕМНИЙ – НАЗЕМНИЙ Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному просторі; переносно – потойбічний, загробний. Пейзаж став фантастичний, ніби не надземний, а підземний (І. Літературне слововживання
  3. надземний — Понадземний; (позаземний) небесний, космічний, НАДЗОРЯНИЙ, міжзоряний, міжплянетний; (світ) потойбічний, замогильний, загробний; Р. наземний. Словник синонімів Караванського
  4. надземний — -а, -е. 1》 Розміщений над поверхнею землі. || Який відбувається на землі. Надземний перехід — споруда для переходу пішоходів через автомобільні дороги та залізничні колії. 2》 Який міститься поза землею, у просторі; небесний. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надземний — НАДЗЕ́МНИЙ, а, е. 1. Розміщений над поверхнею землі. Мікроелементи впливають не тільки на ріст і розвиток надземної маси рослин, але й на їх кореневу систему (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. надземний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  7. надземний — Надзе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надземний — Надзе́мний, -а, -е Небесный. В Аллаховій обителі надземній. К. М. X. 46. Словник української мови Грінченка