1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надземний

надзе́мний

-а, -е.

1》 Розміщений над поверхнею землі.

|| Який відбувається на землі.

Надземний перехід — споруда для переходу пішоходів через автомобільні дороги та залізничні колії.

2》 Який міститься поза землею, у просторі; небесний.

3》 перен. Надприродний, потойбічний, загробний.

|| Який перевищує звичайну міру чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надземний — надзе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надземний — НАДЗЕМНИЙ – НАЗЕМНИЙ Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному просторі; переносно – потойбічний, загробний. Пейзаж став фантастичний, ніби не надземний, а підземний (І. Літературне слововживання
  3. надземний — Понадземний; (позаземний) небесний, космічний, НАДЗОРЯНИЙ, міжзоряний, міжплянетний; (світ) потойбічний, замогильний, загробний; Р. наземний. Словник синонімів Караванського
  4. надземний — НАДЗЕ́МНИЙ, а, е. 1. Розміщений над поверхнею землі. Мікроелементи впливають не тільки на ріст і розвиток надземної маси рослин, але й на їх кореневу систему (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. надземний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. надземний — Надзе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. надземний — НАДЗЕ́МНИЙ, а, е. 1. Розміщений над поверхнею землі. Коли озимі культури посіяні дуже рано, у рослин розвивається велика надземна маса, вони старіють (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. надземний — Надзе́мний, -а, -е Небесный. В Аллаховій обителі надземній. К. М. X. 46. Словник української мови Грінченка