1. Словник української мови в 11 томах

накульгувати

НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати.

Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Стельмах, Правда.., 1961, 187);

Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (Коз., Блискавка, 1962, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накульгувати — наку́льгувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накульгувати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. накульгувати — -ую, -уєш, недок. Трохи кульгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накульгувати — НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати. Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (М. Стельмах); Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (В. Козаченко); Незвичне взуття терло ноги, він трохи накульгував (І. Словник української мови у 20 томах
  5. накульгувати — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
  6. накульгувати — Наку́льгувати, -ку́льгую, -ку́льгуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. накульгувати — Накульгувати, -гую, -єш гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г. Словник української мови Грінченка