накульгувати

Значення в інших словниках

1. накульгувати — наку́льгувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. накульгувати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
3. накульгувати — НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати. Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (М. Стельмах); Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (В. Козаченко); Незвичне взуття терло ноги, він трохи накульгував (І. Словник української мови у 20 томах
4. накульгувати — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
5. накульгувати — Наку́льгувати, -ку́льгую, -ку́льгуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. накульгувати — НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати. Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Стельмах, Правда.., 1961, 187); Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (Коз., Блискавка, 1962, 243). Словник української мови в 11 томах
7. накульгувати — Накульгувати, -гую, -єш гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г. Словник української мови Грінченка