1. Словник української мови в 11 томах

належаний

НАЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до нале́жати².

2. у знач. прикм. На якому хто-, що-небудь довго лежав, лежало.

Вечоре, вечоре, де ти барився?.. Ти ось заходиш мовчазний і непривітний.. Щільно запираєш будинки й вікна. Виганяєш псів з належаних місць на вулицю (Ю. Янов., І, 1958, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. належаний — нале́жаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. належаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до належати II. 2》 у знач. прикм. На якому хто-, що-небудь довго лежав, лежало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. належаний — НАЛЕ́ЖАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до нале́жати²; відлежаний. Належана рука. 2. у знач. прикм. На якому хто-, що-небудь довго лежав, лежало. – Барис приїхав... і Владимир... Словник української мови у 20 томах