1. Словник української мови в 11 томах

намалювати

НАМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до малюва́ти.

Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Збан., Єдина, 1959, 119);

Просто, але яскраво намалювала [жінка-делегатка] картину хвороб, недоїдання, холоду, злиднів, з якими воно [місто] веде боротьбу (Еллан, II, 1958, 9);

Ждеш та ждеш бувало звісточки від Семенка. Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі! (Мур., Бук. повість, 1959, 187);

*Образно. Мороз намалював узори на вікні (Донч., V, 1957, 359);

*У порівн. Всього надбала стара мати. Саму тебе мов намалювала. Хоч молись перед тобою (Шевч., II, 1953, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намалювати — намалюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намалювати — (виразку на тілі) натирати. Словник синонімів Караванського
  3. намалювати — [намал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. намалювати — -юю, -юєш, перех. Док. до малювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намалювати — НАМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, кого, що. Док. до малюва́ти. Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. намалювати — (кого?), -юю, -юєш, док. Випадково зустріти когось. Де ти його намалювала? Словник сучасного українського сленгу
  7. намалювати — МАЛЮВА́ТИ (зображувати когось); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ (з натури — предмети, істоти, природу тощо); ПИСА́ТИ (створювати твір живопису); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ВИРИСО́ВУВАТИ (ретельно, з усіма подробицями); ЗАМАЛЬО́ВУВАТИ (робити ескіз, малюнок когось, чогось)... Словник синонімів української мови
  8. намалювати — Намалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. намалювати — Намалювати, -люю, -єш гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. МВ. ІІ. 81. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба!... Словник української мови Грінченка