1. Словник синонімів української мови

намалювати

МАЛЮВА́ТИ (зображувати когось); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ (з натури — предмети, істоти, природу тощо); ПИСА́ТИ (створювати твір живопису); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ВИРИСО́ВУВАТИ (ретельно, з усіма подробицями); ЗАМАЛЬО́ВУВАТИ (робити ескіз, малюнок когось, чогось); МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (невміло, погано). — Док.: намалюва́ти, помалюва́ти, змалюва́ти, відмалюва́ти, написа́ти, ви́писати, ви́малювати, замалюва́ти, нама́зати, намазю́кати. Над хатами штопори димків — Діти їх малюють саме так (М. Рильський); Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть — та далебі не маю часу (М. Коцюбинський); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку, і в білому, і в чорному кашкетах (З. Тулуб); Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (О. Іваненко); Коли я замальовував у альбомі натхненну постать діда, від поспіху і хвилювання олівець мій шипів, як розпечений (І. Волошин); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Ю. Збанацький); З якими гордощами мазюкав я на взір "цьоциних" такі "ружі", що аж сама "цьоця" бралася за голову (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намалювати — намалюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намалювати — (виразку на тілі) натирати. Словник синонімів Караванського
  3. намалювати — [намал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. намалювати — -юю, -юєш, перех. Док. до малювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намалювати — НАМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, кого, що. Док. до малюва́ти. Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. намалювати — (кого?), -юю, -юєш, док. Випадково зустріти когось. Де ти його намалювала? Словник сучасного українського сленгу
  7. намалювати — Намалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. намалювати — НАМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до малюва́ти. Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Збан. Словник української мови в 11 томах
  9. намалювати — Намалювати, -люю, -єш гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. МВ. ІІ. 81. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба!... Словник української мови Грінченка